Міграція мільйонерів 2026: чому капітал тікає з Європи до Азії і Таїланду

У 2026 році світ спостерігає найбільшу за десятиліття хвилю переміщення приватного капіталу. Заможні люди масово залишають традиційні західні юрисдикції та переїжджають до Азії. Причина проста: податкові реформи в Європі зробили звичні схеми нежиттєздатними.

Звіт Henley & Partners Private Wealth Migration 2026 фіксує: Сінгапур і Гонконг стали головними магнітами для власників статків від 1 млн доларів. Дубай замикає трійку лідерів. Велика Британія, Німеччина, Франція і Норвегія втрачають позиції з кожним кварталом.

Таїланд у цій картині займає окрему нішу. Він не конкурує із Сінгапуром за штаб-квартири фондів, натомість забирає собі інший сегмент - заможних людей, які хочуть жити в Азії, а не просто зберігати там гроші. Програма Long-Term Resident Visa (LTV), запущена Бангкоком, прямо націлена на цей потік.

Ключові факти

Сінгапур і Гонконг названі головними азійськими центрами тяжіння HNWI (осіб зі статком понад 1 млн доларів) у звіті Henley Private Wealth Migration 2026.

Дубай продовжує нарощувати частку в коридорі Азія - Близький Схід і входить до трійки найпривабливіших юрисдикцій для переміщення капіталу.

Велика Британія, Німеччина, Франція, Норвегія та Південна Корея втрачають конкурентоспроможність через посилення податкового законодавства, відтік заможних резидентів із цих країн прискорюється.

Таїланд пропонує LTV-візу з податковою ставкою 17% на дохід від роботи (проти стандартних 35% для високих доходів) та звільненням від податку на закордонний дохід за певних умов.

За ринковими оцінками, приплив HNWI до країн Південно-Східної Азії у 2025-2026 роках зріс на 25-30% порівняно з допандемійним рівнем.

На Пхукеті близько 75% усіх угод з нерухомістю вже укладають іноземні покупці, і серед них дедалі більше інвесторів з ОАЕ та США, які розглядають острів як постійну базу, а не лише курортну нерухомість.

Історія та контекст

Міграція капіталу не є новиною. Новизна полягає в масштабі та напрямку. Ще п'ять років тому головним маршрутом був 'Лондон - Монако - Дубай'. Зараз географія змістилася на схід.

Усе почалося з Великої Британії. У 2024 році Лондон ліквідував статус non-domiciled (non-dom), який десятиліттями дозволяв іноземним резидентам не платити податки на закордонні доходи. Рішення вдарило по тисячах родин з Індії, країн Перської затоки та інших регіонів. Багато хто почав шукати альтернативи. Німеччина і Франція відповіли власним посиленням: підвищення ставок на приріст капіталу, розширення поняття податкового резидентства, посилення контролю за транскордонними переказами. Норвегія запровадила податок на нереалізований прибуток від акцій, що спровокувало від'їзд десятків підприємців.

Водночас в Азії розігрувалася зворотна партія. Сінгапур, який і без того займав верхні рядки рейтингів, посилив позиції. Місто-держава приваблює family offices мінімальним порогом активів у 10 млн доларів, надаючи податкові пільги через схеми 13O і 13U. До середини 2026 року в Сінгапурі зареєстровано понад 1 500 сімейних офісів, проти приблизно 400 у 2020-му.

Гонконг пішов іншим шляхом. Після кількох років політичної турбулентності місто зробило ставку на залучення талантів з материкового Китаю і повернуло собі частину втраченого фінансового потоку. Програма Top Talent Pass Scheme видала понад 100 000 дозволів за два роки.

Дубай відіграє роль містка. Для багатьох переміщення капіталу відбувається у два етапи: спочатку ОАЕ (нульовий прибутковий податок, швидкі візи), потім диверсифікація в Сінгапур або Бангкок. Втім, за даними міжнародних оглядачів ринку, геополітична напруга в Перській затоці підштовхує частину заможних покупців з ОАЕ шукати додаткову 'тиху гавань' саме на Пхукеті, розглядаючи острів як варіант тимчасової, а згодом і постійної бази.

Де в усьому цьому Таїланд? Країна не намагається конкурувати за штаб-квартири хедж-фондів. Бангкок пропонує інше: відносно низьку вартість життя при рівні світового класу, розвинену медицину (Bumrungrad International Hospital входить у глобальний топ-50) і, що критично важливо, реальну можливість жити, а не лише реєструвати бізнес.

LTV-віза, запущена у 2022 році, уже залучила тисячі заявників. Вона дає 10-річне резидентство, знижену ставку прибуткового податку та право на роботу. Для інвесторів у нерухомість це означає можливість не лише володіти активом, а й легально проживати поруч із ним.

Цікава деталь: за даними Henley & Partners, значна частина HNWI, які розглядають Азію, цікавиться саме мультиюрисдикційною стратегією. Типова модель 2026 року: податкове резидентство в ОАЕ, business setup у Сінгапурі, житло і lifestyle base в Таїланді. Ця триточкова конфігурація дозволяє оптимізувати податки, вести бізнес і комфортно жити одночасно.

На Пхукеті ця тенденція вже видно неозброєним оком: преміальні бренд-резиденції в зонах Laguna, Nai Harn, Bang Tao, Cherngtalay і Layan випереджають за темпами продажу решту сегментів острова. Прикладом слугує проєкт Peylaa Phuket, партнерство з Autograph Collection (Marriott), розрахований саме на довгострокових міжнародних мешканців, а не лише туристів.

Для покупців із пострадянського простору картина додатково забарвлена валютними факторами. Вартість квадратного метра на Пхукеті чи в Бангкоку залишається у 2-4 рази нижчою, ніж у Дубаї, і у 5-7 разів нижчою, ніж у Сінгапурі. Це робить Таїланд точкою входу для тих, хто хоче бути присутнім в азійському регіоні, не витрачаючи 3-5 млн доларів на квартиру в Marina Bay.

FAQ

Які країни втрачають найбільше заможних резидентів у 2026 році?

За даними звіту Henley Private Wealth Migration 2026, найбільших втрат зазнають Велика Британія, Німеччина, Франція, Норвегія та Південна Корея. Причина - податкові реформи та посилення фіскального контролю. Водночас Італія, Греція і Швейцарія, навпаки, залишаються привабливими напрямками для капіталу в межах Європи завдяки податковій політиці та стабільності.

Чому Сінгапур і Гонконг лідирують серед азійських напрямків?

Сінгапур приваблює family offices пільговими режимами 13O/13U і порогом входу від 10 млн доларів. Гонконг робить ставку на кадрові програми на кшталт Top Talent Pass Scheme. Обидва міста забезпечують верховенство права та прозору фінансову інфраструктуру.

Як Таїланд конкурує із Сінгапуром за багатих іноземців?

Таїланд не намагається копіювати сінгапурську модель. Його ніша - це lifestyle base: якісне життя при вартості квадратного метра у 2-4 рази нижчій, ніж у Дубаї. LTV-віза на 10 років зі зниженим податком у 17% доповнює пропозицію.

Що таке мультиюрисдикційна стратегія 2026 року?

Типова схема: податкове резидентство в ОАЕ (нульовий прибутковий податок), бізнес-присутність у Сінгапурі, житло і повсякденне життя в Таїланді. Така конфігурація дозволяє оптимізувати податкове навантаження та забезпечити комфорт.

Чи впливає міграція HNWI на ціни нерухомості в Таїланді?

Так. Приплив заможних іноземців уже підганяє попит на об'єкти преміум-класу в Бангкоку і на Пхукеті. За ринковими оцінками, приплив HNWI до Південно-Східної Азії зріс на 25-30% порівняно з допандемійним рівнем, а на Пхукеті іноземці вже укладають близько 75% усіх угод.

Які податкові переваги дає LTV-віза в Таїланді?

Власники LTV-візи платять фіксовану ставку прибуткового податку 17% замість прогресивної шкали до 35%. Закордонний дохід, не переведений у Таїланд у рік отримання, за певних умов не оподатковується.

Чи варто розглядати Таїланд замість Дубая?

Це не питання 'або-або'. Найефективніша стратегія - розподіл активів між юрисдикціями. Дубай добрий для податкової оптимізації, Таїланд - для життя і вкладень у нерухомість із високою орендною дохідністю.

Джерело: Henley & Partners

Готові інвестувати в Таїланд? Наші експерти допоможуть знайти ідеальну нерухомість.