Міграція капіталів 2026: куди тікають мільйонери з Європи та Азії

У 2026 році карта глобального багатства перекроюється швидше, ніж будь-коли. Заможні люди масово залишають Велику Британію, Німеччину та Францію, а азійські хаби перехоплюють капітали, які десятиліттями осідали в Лондоні та Цюриху.

За даними звіту Henley & Partners Private Wealth Migration Report 2026, опублікованого у червні 2026 року, Сінгапур і Гонконг закріпилися як ключові центри притягання міжнародного приватного капіталу в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Але найцікавіше відбувається на периферії цих хабів, у країнах, які пропонують альтернативні моделі резидентства та володіння активами.

Ключові факти

• Сінгапур і Гонконг визнані у звіті 2026 року найпривабливішими хабами для заможних мігрантів в Азії. Попит на резидентські програми в регіоні продовжує зростати.

• США залишаються найбільшим ринком приватного капіталу у світі, при цьому заможні американці все активніше диверсифікують активи за кордоном, зокрема в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

• Велика Британія, Німеччина, Франція, Норвегія та Південна Корея - країни, з яких фіксується посилений відтік HNWI (осіб із високим чистим капіталом). Податкові реформи та політична нестабільність штовхають мільйонерів до переїзду.

• Пхукет у 2026 році закріплює статус хабу для диверсифікації активів, зокрема для інвесторів з Дубая, а також отримує стійкий попит з боку близькосхідних покупців та мобільних міжнародних родин, за даними Bangkok Post.

• Кількість UHNWI (ультрабагатих осіб) у Таїланді прогнозовано зросте на 26% у період 2026-2031 років, що підтримує попит на преміальне житло та бренд-резиденції.

• Південна Корея вперше потрапила до списку країн із конкурентним відтоком заможних осіб, це новий сигнал для всього азійського регіону.

Історія та контекст

Десять років тому ідея, що заможний німець чи британець переїде до Бангкока задля податкової оптимізації, здавалася екзотикою. Сьогодні це рутина. Глобальний розворот почався приблизно у 2018-2019 роках, коли Велика Британія посилила режим non-domicile, а країни ЄС почали координувати податкову політику через механізми ОЕСР. Одночасно Сінгапур знизив бар'єри для сімейних офісів, і потік капіталу хлинув до Південно-Східної Азії.

Таїланд у цій картині займає особливе місце. Програма Long-Term Resident Visa (LTV), запущена у 2022 році, була спроєктована саме під цю хвилю. Віза дає право на 10-річне проживання, знижену ставку податку на доходи до 17% для певних категорій фахівців та інвесторів, а також дозвіл на роботу. За оцінками ринку, до 2026 року кількість власників LTV-віз перевищила кілька тисяч, причому значна частка припадає на вихідців з Європи та країн СНД.

Але формальна віза - це лише верхівка. Реальний механізм притягання капіталу працює через нерухомість. Коли заможна людина переїжджає з Лондона до Бангкока чи на Пхукет, вона купує не просто квартиру, вона купує доступ до регіону з іншою вартістю життя, іншою юрисдикцією і, що критично важливо, іншою швидкістю зростання активів. Кондомініуми на Пхукеті показували середню орендну дохідність 6-8% річних протягом останніх трьох років, цифри, про які в Лондоні чи Мюнхені можна лише мріяти.

Звіт Henley & Partners фіксує ще один важливий тренд: Південна Корея вперше опинилася у списку країн, звідки заможні особи активно шукають вихід. Це змінює демографію покупців нерухомості в Таїланді. Якщо раніше основними іноземними покупцями були китайці, росіяни та європейці, то тепер у статистиці все частіше з'являються корейські та близькосхідні інвестори.

Важливо розуміти контекст: Таїланд не конкурує напряму з Сінгапуром за штаб-квартири сімейних офісів. Він конкурує за lifestyle-компонент, місце, де заможна людина проводить 6-8 місяців на рік, тримає нерухомість і використовує як базу для подорожей по регіону. За даними thesuperprime.com, капітал з ОАЕ та інших міжнародних інвесторів дедалі активніше спрямовується на Пхукет саме як тимчасову чи постійну базу для життя та інвестицій.

Регіональна динаміка посилює цю роль. Дубай приваблює тих, кому потрібна нульова податкова ставка, але багато близькосхідних резидентів тримають «другий дім» саме в Таїланді. Сінгапур дає юридичну безпогрішність і доступ до фінансових ринків, але вартість життя та квадратного метра там у 4-5 разів вища, ніж у Бангкоку.

Найнеочевидніший факт зі звіту 2026 року, це поведінка американських HNWI. США залишаються найбільшим ринком приватного капіталу, і все більше заможних американців диверсифікують активи за межами країни. Частина цього капіталу вже дійшла до Південно-Східної Азії. Для Таїланду це означає нову категорію покупців з іншими вимогами до якості управління, юридичної прозорості та стандартів оздоблення. Паралельно на Пхукеті продовжують домінувати російські покупці, тоді як Самуї стає новим осередком для інвесторів з Ізраїлю, що свідчить про дедалі більшу диверсифікацію профілю іноземних покупців у Таїланді.

FAQ

Які країни втрачають мільйонерів у 2026 році?

За даними звіту Henley & Partners, ключові країни відтоку HNWI - це Велика Британія, Німеччина, Франція, Норвегія та Південна Корея. Податковий тиск, геополітична невизначеність і посилення регулювання названі основними причинами.

Чому Сінгапур і Гонконг лідирують у притяганні капіталу?

Обидва міста пропонують перевірену інфраструктуру для сімейних офісів, зрозумілі податкові режими та доступ до азійських ринків. У 2026 році вони закріпили статус головних хабів для міжнародного приватного капіталу в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Як Таїланд вписується у глобальну міграцію капіталів?

Таїланд виконує роль lifestyle-бази для заможних людей, які ведуть бізнес через Сінгапур чи Гонконг, але надають перевагу проживанню в країні з нижчою вартістю життя, високою орендною дохідністю та розвиненою інфраструктурою для експатів.

Що таке LTV-віза Таїланду і кому вона підходить?

Long-Term Resident Visa дає право на 10 років проживання в Таїланді. Підходить інвесторам, віддаленим фахівцям з високим доходом та пенсіонерам. Ставка податку на доходи для низки категорій знижена до 17%.

Яка середня дохідність нерухомості в Таїланді для іноземців?

Орендна дохідність кондомініумів на Пхукеті та в Бангкоку останніми роками трималася на рівні 6-8% річних, суттєво вище, ніж на порівнянних ринках Європи.

Чи купують американці нерухомість у Таїланді?

Так, і цей тренд посилюється. Заможні американці все активніше диверсифікують активи за межами США, і частина капіталу спрямовується до Південно-Східної Азії, включно з Таїландом.

Чи конкурує Дубай з Таїландом за інвесторів?

Частково. Дубай приваблює нульовим податком, але вартість життя та нерухомості там значно вища. Багато інвесторів комбінують резидентство в ОАЕ з володінням нерухомістю в Таїланді.

Чи варто чекати зростання цін на нерухомість у Таїланді через приплив капіталу?

Приплив HNWI у регіон об'єктивно створює тиск на ціни, особливо у преміальному сегменті Пхукета та центрального Бангкока. Однак ринок достатньо глибокий, і зростання нерівномірне за локаціями.

Джерело: Bangkok Post

Готові інвестувати в Таїланд? Наші експерти допоможуть знайти ідеальну нерухомість.