Міграція мільйонерів 2026: чому Азія обходить Європу і що це означає для нерухомості Таїланду

У 2026 році Сінгапур, Гонконг і Дубай забирають у Лондона, Парижа та Берліна рекордну кількість заможних резидентів. Звіт Henley & Partners, опублікований 16 червня 2026 року, фіксує тектонічний зсув: приватний капітал масово перетікає із західних юрисдикцій до Азії та Перської затоки. Це не тимчасовий тренд, а структурна перебудова глобальної карти багатства.

Для міжнародних інвесторів, які вже працюють у Південно-Східній Азії, ці дані не абстракція. Вони напряму впливають на вартість нерухомості в Бангкоку та на Пхукеті, на конкуренцію за найкращі лоти та на візову політику Таїланду й сусідніх країн.

Ключові факти

• Henley & Partners опублікували Private Wealth Migration Report 16 червня 2026 року, зафіксувавши Сінгапур і Гонконг як провідні напрямки притоку HNWI (заможних осіб) в Азії. За цим звітом Сінгапур має Wealth Mobility Competitiveness Score 79,5 зі 100, а Нова Зеландія посідає друге місце з показником 75,8.

• Дубай зберігає статус ключового хабу для заможних мігрантів у зоні Перської затоки.

• Велика Британія, Німеччина та Франція втрачають конкурентоспроможність у боротьбі за приватний капітал на тлі податкових реформ і посилення фіскальної політики.

• Головні драйвери міграції у 2026 році: податкові зміни, потреба в диверсифікації активів і політична нестабільність у низці регіонів.

• Таїланд посилює контроль за іноземним володінням нерухомістю: влада закриває номінальні схеми, коли тайський громадянин формально виступає власником для обходу 49% ліміту іноземної власності, що вже сповільнює частину угод на Пхукеті, Самуї та Панґані.

• Попри регуляторне посилення, попит на елітні вілли залишається стійким: на Пхукеті близько 60% угод з віллами укладають іноземці, а на Самуї та Панґані ця частка сягає майже 90%.

Історія та контекст

Ще п'ять років тому Лондон і Женева були беззаперечними столицями приватного капіталу. Мільйонери відкривали рахунки у швейцарських банках, купували таунхауси в Мейфері й вважали, що так буде завжди. Реальність 2026 року виглядає інакше.

Велика Британія запровадила серію податкових заходів, які вдарили по статусу non-dom (резидент без постійного домициля). Німеччина та Франція продовжують нарощувати фіскальний тиск на великі статки. Європейський Союз загалом рухається до посилення прозорості й обміну податковою інформацією. Результат передбачуваний: ті, у кого є вибір, обирають піти.

Сінгапур прийняв цей капітал з розкритими обіймами. Місто-держава з населенням менше 6 мільйонів людей створило один із найпривабливіших податкових режимів у світі: відсутність податку на приріст капіталу, ставка корпоративного податку 17%, і програма Global Investor Programme, яка дозволяє отримати постійне резидентство через інвестиції від 10 мільйонів сінгапурських доларів (близько $7,5 млн). Саме тому Сінгапур очолює рейтинг Henley з показником конкурентоспроможності мобільності капіталу 79,5 зі 100, тоді як Нова Зеландія, яка приваблює довгостроковим плануванням після реформи Active Investor Plus Visa, посідає друге місце з 75,8.

Гонконг, попри геополітичні ризики, пов'язані з Китаєм, залишається магнітом для капіталу. Його козир, це доступ до ринку КНР у поєднанні з англосаксонською правовою системою. Програма Top Talent Pass Scheme, запущена наприкінці 2022 року, залучила десятки тисяч фахівців і підприємців.

Але найцікавіше відбувається в тіні цих гігантів. Таїланд, не потрапивши в заголовки звіту Henley, тихо вибудовує власну інфраструктуру для заможних резидентів. Довгострокова віза LTR (Long-Term Resident Visa), запроваджена у 2022 році, пропонує 10-річне перебування для 'заможних громадян світу' з мінімальним доходом $80 000 на рік або інвестиціями в тайські активи від $500 000. Податкова ставка для власників LTR, фіксована 17% на дохід, отриманий у Таїланді.

Водночас ринок нерухомості Таїланду проходить через власну трансформацію. Влада посилює контроль за так званими номінальними схемами, коли тайський громадянин формально виступає власником нерухомості, щоб обійти ліміт у 49% іноземної частки власності в кондомініумах. Це вже змушує частину іноземних покупців на Пхукеті, Самуї та Панґані призупиняти рішення або переходити до довгострокової оренди й альтернативних структур володіння. Втім, попит залишається стійким: на Пхукеті іноземці укладають близько 60% угод з віллами, а на Самуї й Панґані ця частка сягає майже 90%.

Що це означає практично? Ринок елітної нерухомості в Бангкоку і на островах перегрівається не через туристів, а через приплив HNWI, які шукають альтернативу Сінгапуру, але за цінами у 3-4 рази нижчими. Квадратний метр у топовому кондомініумі Бангкока коштує $5 000-8 000. У Сінгапурі аналогічна нерухомість коштує $20 000-30 000 за метр.

Пхукет тим часом перетворюється на власний 'золотий трикутник' преміум-нерухомості: дефіцит землі на першій і другій береговій лінії Банг Тао підштовхує ціни вгору приблизно на 10-15% на рік, а попит формують не лише туристи, а й заможні експати, IT-підприємці та родини, що відправляють дітей на міжнародну освіту.

Звіт Henley фіксує ще один важливий момент: міграція капіталу у 2026 році, це не втеча, а усвідомлена стратегія. Заможні люди не переїжджають повністю. Вони створюють 'портфель резидентств': один паспорт в ОАЕ, посвід на проживання в Сінгапурі, нерухомість у Таїланді, бізнес у США. Диверсифікація юрисдикцій стала таким же стандартом, як диверсифікація інвестиційного портфеля.

FAQ

Які країни Азії лідирують за припливом мільйонерів у 2026 році?

За даними Henley & Partners від 16 червня 2026 року, лідерами є Сінгапур (показник конкурентоспроможності 79,5 зі 100) та Гонконг. У зоні Перської затоки першість утримує Дубай.

Чому мільйонери виїжджають з Європи?

Основні причини: податкові реформи у Великій Британії (скасування статусу non-dom), зростання фіскального тиску в Німеччині та Франції, а також загальне зниження конкурентоспроможності європейських юрисдикцій для міжнародного капіталу.

Чи входить Таїланд до списку популярних напрямків для HNWI?

У звіті Henley Таїланд окремо не виділений, однак країна активно розвиває програму LTR-візи з 2022 року, приваблюючи заможних резидентів фіксованою податковою ставкою 17% і порогом входу від $80 000 річного доходу.

Чим Сінгапур приваблює заможних мігрантів?

Нульовий податок на приріст капіталу, корпоративний податок 17%, програма Global Investor Programme з порогом від 10 млн сінгапурських доларів, розвинена фінансова інфраструктура та верховенство права.

Що таке 'портфель резидентств'?

Стратегія, за якої інвестор оформлює посвідки на проживання і нерухомість у кількох юрисдикціях одночасно. Мета, диверсифікація податкових, правових і політичних ризиків. У 2026 році це стандартна практика серед HNWI.

Як міграція капіталу впливає на ціни нерухомості в Таїланді?

Приплив заможних резидентів з Європи та Азії підвищує попит на елітні об'єкти. Середня ціна квадратного метра в преміальних кондомініумах Бангкока становить $5 000-8 000, що у 3-4 рази нижче за Сінгапур при порівнянній якості життя. На Пхукеті ціни на землю в першій лінії Банг Тао зростають на 10-15% на рік.

Чи впливає боротьба з номінальними схемами на покупку вілл іноземцями?

Так. Посилення контролю за номінальним володінням, коли тайський громадянин формально тримає частку для обходу 49% ліміту, змушує частину покупців на Пхукеті, Самуї та Панґані призупиняти угоди або обирати довгострокову оренду. Попри це, іноземці й далі укладають близько 60% угод з віллами на Пхукеті та до 90% на Самуї й Панґані.

Чи варто розглядати Дубай як альтернативу Таїланду?

Дубай приваблює нульовим прибутковим податком і швидким оформленням Golden Visa. Але вартість життя і нерухомості там значно вища, а клімат менш комфортний. Багато інвесторів комбінують обидва напрямки.

Джерело: Henley & Partners

Готові інвестувати в Таїланд? Наші експерти допоможуть знайти ідеальну нерухомість.