Інформація має довідковий характер і не є юридичною консультацією. Перед угодою зверніться до ліцензованого юриста.
Цивільний і торговий кодекс - шлюб і подружнє майно
Civil and Commercial Code, Book V (Family)
Інформація перевіряється та оновлюється щомісяця за офіційними джерелами.
Коротко
Книга V ЦК ділить майно подружжя на особисте (sin suan tua) і спільне (sin somros). Земля на тайському подружжі вважається спільною, а іноземець не може мати в ній контрольну частку.
1465: Режим майна за замовчуванням за відсутності шлюбного договору
Якщо до реєстрації шлюбу подружжя не уклало окремої угоди про майно, їхні майнові відносини регулюються нормами закону за замовчуванням. Положення шлюбного договору, що суперечить публічному порядку або добрим звичаям чи підпорядковує майнові відносини іноземному праву, юридичної сили не має.
1466: Формальна дійсність шлюбного договору
Шлюбний договір є дійсним лише за умови, що його положення внесено до реєстру шлюбу в момент його реєстрації або складено письмово, підписано обома з подружжя та не менш ніж двома свідками, а в реєстрі зроблено відмітку про додаток документа. Недотримання цих формальностей тягне нікчемність.
1467: Зміна договору лише за згодою суду
Після реєстрації шлюбу шлюбний договір не може бути самостійно змінений жодним із подружжя. Будь-яке подальше коригування можливе виключно з дозволу суду, що захищає обох із подружжя та третіх осіб, які покладалися на первісні умови договору.
1470: Майно поділяється на особисте і спільне
Усе майно подружжя належить до однієї з двох категорій: особисте майно (sin suan tua), що належить одному з подружжя, і спільне подружнє майно (sin somros), що належить обом. Цей поділ є основою всіх питань володіння, управління та розподілу майна.
1471: Особисте майно (sin suan tua): визначення
До особистого майна належать активи, що належали одному з подружжя до шлюбу, предмети особистого користування (одяг, прикраси), професійні інструменти, що відповідають його становищу, а також майно, отримане в шлюбі у спадок або в дар. Воно залишається в одноосібній власності цього з подружжя.
1472: Заміна особистого майна зберігає його статус
Якщо особисте майно продано, обміняно або знищено, то отримане натомість зберігає той самий статус: новий актив або виручені кошти залишаються особистим майном. Це правило простеження дозволяє одному з подружжя зберегти особистий характер цінностей, набутих до шлюбу або поза ним.
1473: Кожен із подружжя управляє своїм особистим майном
Кожен із подружжя повністю і самостійно розпоряджається своїм особистим майном та має право продавати, здавати в оренду, заставляти або дарувати його без згоди другого з подружжя. Другий із подружжя не має права голосу та автоматичних претензій на активи зі статусом sin suan tua.
1474: Спільне майно (sin somros) і презумпція спільної власності
До спільного майна належать активи, набуті будь-ким із подружжя в шлюбі, майно, отримане за заповітом або в дар із прямою вказівкою на його спільний характер, а також доходи і плоди від особистого майна. У разі сумнівів щодо належності актив презюмується спільним.
1475: Право бути зазначеним співвласником спільного майна
Якщо спільний актив належить до майна, що підлягає державній реєстрації (наприклад, земля або транспортний засіб), один із подружжя має право вимагати внесення свого імені як співвласника. Це робить спільну власність очевидною для органів влади та для осіб, які мають справу з активом.
1476: Великі правочини потребують згоди обох із подружжя
Важливі операції зі спільним майном подружжя повинне здійснювати спільно або зі згоди другого з подружжя. Це стосується продажу або іпотеки нерухомості, здачі в оренду на строк понад три роки, надання позик або дарувань, укладення мирових угод і передачі спорів до арбітражу.
1476/1: Зміна правил управління шлюбним договором
Подружжя може домовитися про інший порядок управління спільним майном, що відступає від правила спільної згоди, але лише в дійсному шлюбному договорі. Якщо така угода надає одному з подружжя права ширші, ніж допустимі законом, у цій частині застосовується стандартне правило закону.
1480: Скасування правочину, вчиненого без згоди
Якщо один із подружжя вчинив правочин, що потребує спільної згоди, не отримавши її, другий із подружжя має право вимагати в суді його скасування, якщо згодом він не схвалив цей правочин. Однак суд не скасує правочин щодо третьої особи, яка діяла добросовісно і на відплатній основі.
1482-1483: Потреби сім'ї і захист від шкідливого управління
Навіть якщо спільним майном управляє один із подружжя, другий має право нести звичайні витрати на ведення господарства та потреби сім'ї, зобов'язання за якими покриваються як спільним, так і особистим майном обох. У разі загрози серйозної шкоди від управління другий із подружжя може просити суд заборонити шкідливу дію.
1484: Одноосібне управління або розподіл майна за рішенням суду
Один із подружжя має право просити суд про передачу йому одноосібного управління спільним майном або про його розподіл, якщо другий із подружжя завдає надмірної шкоди, не утримує сім'ю, стає неплатоспроможним або накопичує надмірні борги, неналежно перешкоджає управлінню або в інший спосіб ставить спільне майно під загрозу.
1533: Рівний розподіл спільного майна при розлученні
При розірванні шлюбу спільне майноділиться між подружжям порівну незалежно від того, хто його заробив або на кого воно оформлено. Особисте майно до розподілу не входить і залишається у його власника. Правило про рівні частки діє за замовчуванням, якщо дійсний шлюбний договір не передбачає іншого.
thai-spouse-land-acquisition: Земля, куплена чоловіком або дружиною - громадянином Таїланду: декларація про особисте майно
Іноземець не може володіти землею, тому земля, оформлена на чоловіка або дружину - громадянина Таїланду, презюмується спільним майном. Для реєстрації купівлі Земельний департамент вимагає спільної заяви подружжя про те, що кошти є особистим майном чоловіка або дружини - громадянина Таїланду, внаслідок чого земля визнається його або її особистим майном (sin suan tua), а іноземець не отримує частки у власності.
1469: Практичне значення для планування майна та спадкування
Оскільки дарування і спадщина належать до особистого майна, а більшість набутого в шлюбі - до спільного, важливою є точна документація. Зазначення в заповіті або договорі дарування того, чи є актив особистим або спільним, і фіксація джерела коштів на купівлю прямо визначають, за ким залишиться актив при розлученні або після смерті.