Інформація має довідковий характер і не є юридичною консультацією. Перед угодою зверніться до ліцензованого юриста.
Закон про роботу іноземців (дозвіл на роботу)
Royal Decree on Managing the Work of Aliens B.E. 2560 (2017)
Інформація перевіряється та оновлюється щомісяця за офіційними джерелами.
Коротко
Надзвичайний указ 2017 року про управління трудовою діяльністю іноземців (зі змінами 2018 року) - основний закон, що регулює дозволи на роботу для іноземців: він визначає поняття 'робота', закріплює низку професій виключно за громадянами Таїланду та встановлює санкції, що безпосередньо впливає на можливість іноземця законно вести таїландську компанію або працювати в ній.
Section 5 (Definition of 'work'): Визначення поняття 'робота'
Указ тлумачить 'роботу' дуже широко: це зайняття будь-якою професією або виконання будь-якої діяльності незалежно від наявності роботодавця та оплати. Поправка 2018 року звузила це поняття, виключивши ведення бізнесу власником ліцензії іноземного підприємства, однак звичайні функції в інтересах таїландської компанії як і раніше вважаються роботою, що потребує дозволу.
Section 5 (Definition of 'alien'): Хто вважається іноземцем
'Іноземцем' визнається будь-яка фізична особа, що не має таїландського громадянства. Застосовність режиму дозволів на роботу визначається саме громадянством, а не статусом проживання або посадою. Тому іноземний акціонер або директор таїландської компанії підпадає під ці правила щоразу, коли фактично виконує роботу в країні.
Section 7 (Reserved/prohibited occupations): Повноваження закріплювати професії за таїландцями
Міністр праці має право визначати професії, заборонені для іноземців, з урахуванням національної безпеки, захисту можливостей таїландських працівників і потреб ринку праці. Це є юридичною підставою переліку професій, закріплених за громадянами Таїланду, який періодично оновлюється відомчими повідомленнями.
Reserved Occupations Notification (2022, under Sec. 7): Перелік професій, закритих для іноземців
Чинне повідомлення закріплює близько двадцяти професій виключно за таїландцями, зокрема вуличну торгівлю, секретарську роботу таїландською мовою, юридичні та судові послуги, послуги гіда, традиційний таїландський масаж і ряд ремесел. Іноземець не може отримати дозвіл на такі види діяльності незалежно від кваліфікації, тому компанія зобов'язана наймати на ці посади громадян Таїланду.
Section 8 (Permission to work): Обов'язковий дозвіл до початку роботи
Іноземець не має права працювати без отриманого дозволу та зобов'язаний діяти суворо в межах дозволеної діяльності. Виконання роботи поза затвердженим видом або місцем порушує указ навіть за наявності дійсного дозволу. На практиці це жорстко прив'язує діяльність іноземця до конкретного роботодавця та описаної посади.
Section 9 (Employer's duty): Заборона наймати іноземця без дозволу
Ніхто не має права приймати на роботу іноземця без дозволу або доручати йому завдання, що виходять за межі дозволу. Відповідальність покладається як на компанію, так і на самого іноземця, тому таїландська юридична особа, яка залучає іноземного власника або працівника до роботи без належного оформлення, сама несе ризик санкцій.
Section 12 (Foreign-to-Thai workforce ratio): Обмеження частки іноземного персоналу
Якщо таїландські претенденти зареєстровані на той самий вид роботи в регіоні, а чисельність персоналу перевищує п'ять осіб, закон обмежує допустиме співвідношення іноземців до таїландців. Це підтримує загальну політику, відображену також в іміграційній практиці, що вимагає наявності кількох таїландських працівників на кожного іноземця з дозволом на роботу.
Section 13 (Exemptions and categories): Особливі категорії та робота без дозволу
Указ допускає особливий порядок для окремих категорій, наприклад для осіб, залучених відповідно до законів про заохочення інвестицій, а поправка 2018 року звільнила від вимог короткострокові візити (участь у нарадах, конференціях) і термінову роботу. Ці винятки важливі для іноземних інвесторів, які приїжджають ненадовго та не беруть на себе повсякденних операційних функцій.
Section 64 (Border/seasonal workers): Спрощені дозволи для прикордонної роботи
Громадяни суміжних держав можуть отримувати спрощені сезонні або прикордонні дозволи на роботу на обмежений строк і в межах певних зон. Цей механізм розрахований на низькокваліфіковану транскордонну працю, а не на інвесторів або фахівців, і діє на умовах, відмінних від стандартного дозволу, що видається Департаментом зайнятості.
Section 70 (Permit issuance and conditions): Видача, обсяг і продовження дозволу
Дозвіл видається Департаментом зайнятості та прив'язує його власника до певної роботи, роботодавця і місця, з максимальним строком дії два роки до продовження. Оскільки дозвіл є персональним і конкретним, зміна роботодавця або посади, як правило, потребує оновлення або повторного подання заяви.
Section 101 (Penalty: working without permit): Санкція за роботу без дозволу
Іноземець, який працює без дозволу або поза дозволеною діяльністю, підлягає штрафу в діапазоні від кількох тисяч до приблизно п'ятдесяти тисяч батів. Поправка 2018 року пом'якшила первісно суворі санкції, однак несанкціонована робота як і раніше загрожує штрафами, депортацією та забороною на повторне подання заяви протягом встановленого строку.
Section 102 (Penalty: employing illegally): Санкція за незаконне наймання іноземців
Роботодавець, який найняв іноземця без дозволу або доручив роботу понад його обсяг, штрафується за кожного працівника: суми становлять від десятків тисяч до приблизно ста тисяч батів і вище при повторних порушеннях. Таким чином, таїландська компанія несе реальну відповідальність за порядок залучення іноземного персоналу.
Sections 78-86 (Foreign Worker Employment Fund): Фонд управління зайнятістю іноземців
Указ засновує спеціальний фонд, що формується за рахунок зборів та інших надходжень і відокремлений від звичайних доходів держави. Кошти використовуються переважно для допомоги іноземним працівникам, права яких порушено, для фінансування повернення на батьківщину та для підтримки програм з управління зайнятістю, соціального забезпечення і захисту. Роботодавці беруть участь через встановлені збори та забезпечувальні внески.
Link: Foreign Business Act interplay: Дозвіл і володіння таїландською компанією
Саме по собі володіння частками в таїландській компанії не є 'роботою', однак іноземному власнику, який виконує управлінські або операційні функції, необхідний дозвіл. Зазвичай компанія структурується з переважаючою таїландською участю відповідно до Закону про іноземний бізнес, а іноземець оформлює дозвіл на роботу (як правило, за наявності статутного капіталу та певної кількості таїландських працівників), щоб законно провадити діяльність.