Контроль над тайською компанією через привілейовані акції: як це працює

Навіщо іноземцю контроль при частці менше 50%

Іноземець не може безпосередньо володіти землею в Таїланді, а в кондомініумі іноземна квота обмежена 49% загальної площі будівлі (Condominium Act, B.E. 2522). Тому купівля будинку з ділянкою або комерційного об'єкта нерідко оформлюється на тайську компанію з обмеженою відповідальністю (Thai Limited Company). За законом іноземцю в такій компанії може належати не більше 49% акцій - інакше вона вважається 'іноземною' за Foreign Business Act (B.E. 2542) і втрачає право володіти землею.

Виникає розвилка: як тримати менше половини часток, але при цьому реально керувати компанією і не залежати від волі тайських партнерів? Один із законних інструментів - привілейовані акції (preference shares) з посиленим правом голосу. Вони дозволяють розмежувати два поняття: частка в капіталі та частка голосів.

Звичайні та привілейовані акції: у чому різниця

Тайська компанія реєструється мінімум з трьома засновниками (promoters), і впродовж усього строку діяльності в ній має бути не менше трьох акціонерів. Відповідальність акціонера обмежена неоплаченою частиною його акцій: сплативши акції на 100%, він більше нічим за боргами компанії не відповідає.

Усі акції поділяються на два класи:

• Звичайні (ordinary) - класична схема 'одна акція - один голос'. Дивіденди нараховуються на повністю оплачені акції; при ліквідації звичайні акціонери отримують повернення вкладень в останню чергу - після погашення боргів і виплат привілейованим акціонерам.
• Привілейовані (preference) - надають 'особливі' права. Їх власника нерідко описують як 'наполовину акціонера, наполовину кредитора': при ліквідації він отримує повернення раніше звичайних акціонерів, а дивіденди може отримувати незалежно від того, чи оплачені акції повністю.

Ключовий момент для контролю - право голосу привілейованих акцій визначається статутом. Компанія має право закріпити за такою акцією не один, а, наприклад, десять голосів. Саме це й перевертає баланс влади.

Як це забезпечує управління компанією

Логіка проста: іноземець тримає меншу частку в капіталі (не більше 49%), але завдяки привілейованим акціям з підвищеною кількістю голосів отримує більшість під час голосування. Це дозволяє проводити потрібні резолюції на зборах акціонерів - призначати директорів, затверджувати угоди, розпоряджатися активами.

Числовий приклад. Статутний капітал - 2 000 000 батів, 20 000 акцій по 100 батів, за принципом 'одна акція - один голос'. У пана А - 5 000 акцій, у пана Б - 12 000. Формально Б є сильнішим. Якщо компанія додатково випускає 2 000 привілейованих акцій по 10 голосів кожна і передає їх панові А, він отримує 5 000 голосів за звичайними акціями плюс 20 000 за привілейованими - разом 25 000 проти 12 000 у Б. Частка в капіталі у А залишається міноритарною, а контроль над рішеннями - у нього.

Юридичні рамки та порядок дій

Тут є важливe обмеження, яке часто упускають. Закон не дозволяє безпосередньо 'переробити' вже випущені звичайні акції на привілейовані у звичайній компанії з обмеженою відповідальністю - це регулюється Цивільним і торговельним кодексом (Civil and Commercial Code, CCC). Вільно змінювати типи акцій може лише публічна компанія за Public Company Limited Act (B.E. 2535).

Тому результат досягається через зміну капіталу. Є два шляхи:

1. Збільшення статутного капіталу. Найпоширеніший спосіб. Компанія випускає нові привілейовані акції за правилами Міністерства торгівлі (Ministry of Commerce). Реєстрація можлива швидко, протягом одного дня. Мінус - зростання капіталу впливає на баланс і може мати податкові наслідки.
2. Зменшення капіталу, а потім збільшення. Капітал можна скоротити (на величину до чверті), пропорційно зменшивши кількість звичайних акцій, а потім знову довести його до попереднього рівня, випустивши замість частини звичайних акцій привілейовані. Спосіб триваліший і дорожчий - близько 3-4 місяців, при цьому кредитори можуть заперечити проти зменшення.

В обох випадках статут (articles of association) компанії має прямо допускати зміну капіталу. Якщо такого положення немає, спочатку вносяться правки до статуту через подання документів до Міністерства торгівлі.

Важливе застереження щодо напряму регулювання

Держава посилює боротьбу з номінальними тайськими акціонерами (nominee structures), коли тайці тримають акції лише формально, а реальні кошти та контроль належать іноземцю. Наразі прямої заборони на використання привілейованих акцій та посиленого голосування іноземцями немає, однак ця тема періодично обговорюється як можливий критерій 'іноземності' компанії. Структуру варто будувати так, щоб тайські партнери були реальними учасниками, а не підставними особами.

Окремо нагадаю про валютний аспект: введення коштів на купівлю через форму FET (колиш. Tor.Tor.3) від банку важливе передусім при купівлі кондомініума іноземцем безпосередньо і підтверджує легальне введення валюти.

Що перевірити / на що звернути увагу

• Статут компанії - чи допускає він зміну капіталу та випуск привілейованих акцій; за потреби його виправляють першим кроком.
• Конкретні права привілейованих акцій - кількість голосів, порядок нарахування дивідендів і черга при ліквідації мають бути чітко прописані.
• Співвідношення 'частка в капіталі / частка голосів' - іноземна частка не повинна перевищувати 49%.
• Реальність тайських акціонерів - уникайте номінальної схеми; готуйте підтвердження джерела їхніх коштів.
• Вибір способу - збільшення капіталу є швидшим, зменшення - тривалішим і ризикованішим через кредиторів; врахуйте податкові та балансові наслідки.
• Супровід - реєстрацію змін у Міністерстві торгівлі та формулювання в установчих документах доручіть місцевому юристу.