Інформація має довідковий характер і не є юридичною консультацією. Перед угодою зверніться до ліцензованого юриста.
Закон про компенсацію працівникам B.E. 2537 (1994)
Workmen's Compensation Act B.E. 2537 (1994)
Інформація перевіряється та оновлюється щомісяця за офіційними джерелами.
Коротко
Зобов'язує роботодавця компенсувати травми, хвороби та смерть через роботу за рахунок держфонду з обов'язкових внесків. Захищає всіх працівників незалежно від громадянства; компанії мусять реєструватися.
Scope and coverage: Хто захищений і що покривається
Закон поширюється на працівників, які отримали травму, захворювання, втрату органа, інвалідність, зникли безвісти або загинули у зв'язку з виконанням роботи, включаючи професійні захворювання. Захист діє незалежно від громадянства працівника, тому таїландські та іноземні співробітники захищені однаково. Окремі категорії роботодавців або видів робіт можуть бути звільнені підзаконними актами міністерства (наприклад, деякі державні органи та окремі види зайнятості), однак приватні комерційні роботодавці, як правило, зобов'язані дотримуватися закону. Роботодавець не може відмовитися від цих обов'язків за договором, а угода, що погіршує права працівника порівняно із законом, є недійсною.
Compensation for inability to work: Розмір компенсації заробітку та строки виплат
Якщо виробнича травма або захворювання позбавляє працівника можливості трудитися, компенсація виплачується за ставкою шістдесят відсотків від місячної заробітної плати працівника. Заробіток, що використовується для розрахунку компенсації, обмежений встановленими законом мінімумом і максимумом, визначеними підзаконним актом міністерства, тому щомісячна допомога має стелю. Компенсація за непрацездатність виплачується з моменту, коли працівник не може працювати (після короткого очікувального періоду), на весь строк непрацездатності, але в межах встановленого законом максимального строку. Більш тривалі виплати застосовуються у разі втрати органа або інвалідності, як описано нижче.
Loss of organ and disability: Стійка часткова і повна втрата працездатності
Якщо травма призводить до втрати органа або стійкої часткової втрати працездатності, компенсація у розмірі шістдесяти відсотків виплачується протягом продовженого строку (приблизно до десяти років), при цьому точна тривалість залежить від виду втрати згідно з офіційним переліком. У разі стійкої повної втрати працездатності компенсація у розмірі шістдесяти відсотків заробітку виплачується протягом більш тривалого максимального строку (приблизно до п'ятнадцяти років). Ці довгострокові виплати надаються додатково до медичного лікування та будь-якої реабілітації, необхідної працівнику для відновлення функцій або повернення до праці.
Death and funeral benefits: Компенсація у разі смерті або зникнення
Якщо працівник гине або зникає безвісти внаслідок роботи, компенсація у розмірі шістдесяти відсотків місячної заробітної плати виплачується утриманцям протягом продовженого встановленого законом строку. Крім того, закон передбачає оплату витрат на поховання у разі загибелі на виробництві, розмір яких визначається як кратне мінімальній місячній ставці. До утриманців, які мають право на отримання компенсації у зв'язку зі смертю, зазвичай належать чоловік або дружина, діти та батьки, а за наявності кількох утриманців допомога розподіляється між ними відповідно до правил закону.
Medical and rehabilitation benefits: Лікування та підтримка повернення до праці
Працівник має право на фактичні та необхідні медичні витрати для лікування виробничої травми або захворювання в межах стель, встановлених підзаконним актом міністерства, при цьому для тяжких випадків передбачені підвищені ліміти. Закон також передбачає професійну реабілітацію, включаючи фізичну та трудову реабілітацію, щоб допомогти працівнику відновитися і повернутися до відповідної роботи. Ці виплати надаються додатково до компенсації заробітку, описаної вище, а не замість неї.
Employer liability and the Fund: Відповідальність роботодавця та Фонд компенсації працівникам
Роботодавець несе первинну відповідальність за виплату компенсації постраждалому працівнику або утриманцям загиблого працівника. Для забезпечення цього закон засновує Фонд компенсації працівникам під управлінням Управління соціального забезпечення, який виплачує допомогу, щоб працівники були захищені навіть у разі неспроможності роботодавця здійснити виплату. Роботодавці зобов'язані зареєструватися та сплачувати щорічні внески до Фонду за ставкою, що залежить від ступеня ризику бізнесу (загалом у діапазоні від 0,2 до 1 відсотка фонду оплати праці), яка розраховується на заробіток у межах річної стелі на одного працівника. Роботодавець, який не сплатив внески або чиї вимоги перевищують кошти Фонду, може бути зобов'язаний відшкодувати Фонду виплачені суми та зазнати донарахувань і штрафів.
Notice, claims and limitation: Повідомлення про нещасні випадки та строки подання вимог
Працівник або утриманець зобов'язаний повідомити роботодавця про виробничу травму або захворювання, а роботодавець зобов'язаний повідомити про нещасний випадок органи з праці у строк, встановлений законом. Вимога про компенсацію з Фонду повинна бути подана у встановлений законом строк позовної давності (що обчислюється з моменту травми, захворювання або смерті). Компенсація не виплачується, якщо травму або смерть заподіяно самим працівником умисно або спричинено грубим порушенням з боку працівника, таким як перебування у стані алкогольного сп'яніння або вживання заборонених речовин. Рішення посадових осіб з праці можна оскаржити до Комітету з компенсації працівникам і в кінцевому підсумку до Суду з трудових справ.